This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Affiliations
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
English to Ukrainian: Why Amsterdam’s coffeeshops are closing General field: Other Detailed field: Journalism
Source text - English ON DECEMBER 31st the world’s oldest coffeeshop, Mellow Yellow, in Amsterdam, was forced to roll down its bright yellow shutters one last time. Over the past half-century, many a foreigner has smoked their first spliff at this cosy cafe, which sat perfectly on the route between two tourist favourites, the Heineken Brewery and Rembrandt Square. Mellow Yellow is the latest in a string of Amsterdam coffeeshop closures, a development that is worrying health workers, law enforcement officials and potheads equally because it may push drugs back onto the street. The number of coffeeshops in the Dutch capital has fallen by half since 1995, from 350 to just 167. Why are so many Amsterdam coffeeshops closing?
To most outsiders, the Netherlands is synonymous with liberal, legalised vice, with Amsterdam the main port of call. Roughly one in four tourists to Amsterdam intends to visit a coffeeshop, according to the city’s tourism bureau (in 2016 Amsterdam received 17m tourists, up from 12m in 2012). Holland’s soft drug policy has always been one of “tolerating” rather than legalising. As Vincent explains in “Pulp Fiction”, “It’s legal to buy it, it’s legal to own it and if you’re the proprietor of a hash bar, it’s legal to sell it.” Central to making this construction work is a system of small, tightly regulated coffeeshops, where people can legally buy and smoke cannabis—and which the authorities can keep an eye on. Few officials in liberal Amsterdam want to get rid of coffeeshops altogether; they are thought to help keep soft drugs out of the criminal circuit. But in more conservative parts of the country, including the political capital, The Hague, resistance to the policy of looking the other way has grown.
Dutch governments have been clamping down on coffeeshops by banning those in border cities from serving tourists, and forcing the closure of establishments near schools. A hairdressing school 230 meters down the road was the proximate cause for Mellow Yellow blazing out; a new rule states that they must be at least 250 meters apart. City officials openly question the effectiveness of this policy, but claim it placates The Hague and that it is the “lesser of two evils” (in that at least they can still serve tourists). Given the density with which Amsterdammers live on top of each other, nearly 20 coffeeshops have had to close due to the proximity rule. Another 30 were stubbed out as part of an effort to clean up the seediest parts of the red light district a few years ago. Around 150 prostitute windows were closed as part of the same scheme. But the largest chunk of coffeeshops went out of business either because they ran into trouble with law enforcement (there have been several shootings recently) or because they couldn’t hack it financially. A “no growth” policy means coffeeshops are petering because no licenses are being handed out for new ones to replace those that have closed.
Amsterdam’s remaining coffeeshops must therefore deal with the high demand. It is a mixed blessing. Some of the busiest ones have shifted from cosy cafes to take-away counters. This makes it much harder to keep an eye on users. Staff members often no longer have time to offer friendly advice, says Floor van Bakkum of Jellinek, an addiction help centre. A second worry is that street dealers might rush in to fill the gap left by coffeeshops. A report by the Bonger Instituut, a criminology think-tank named after a professor at the University of Amsterdam, is blunt: it blames both the growth in tourism and the closures of coffeeshops in the city centre for the increase in street dealers. Other types of crime could also rise. Coffeeshops are only allowed to hold 500 grams of the green stuff at any one time; some now need to re-stock several times a day to keep up with demand. This makes their couriers more vulnerable to robberies. It could also push proprietors to turn to criminals for their increased supply needs. Back in the old days they could count on a few friends with plants on their balconies. But as fewer coffeeshops are expected to cater to ever larger groups of stoners, that approach could leave them out of joint.
Translation - Ukrainian Чому кав’ярні з марихуаною в Амстердамі зачиняються?
31 жовтня «Мелоу Єлоу», найстаріша кав’ярня світу, де продається марихуана, розташована в Амстердамі, була змушена закрити свої яскраво-жовті жалюзі в останній раз. За останні 50 років багато туристів вперше спробували марихуану саме в цьому затишному кафе, яке розташоване між двома туристичними місцями – пивоварнею Хейнекена та площею Рембрандта.
«Мелоу Єлоу» останнє закрите кафе в Амстердамі, розвиток якого турбував працівників медичних установ та правоохоронних органів. Причиною цього була можливість повернення наркотиків на вулиці. З 1995 кількість кав’ярень у голландській столиці скоротилась вдвічі, з 350 до 167. Тож чому вони закриваються?
Для багатьох іноземців Нідерланди – це ліберальна країна, де аморальність дозволена законом і столиця якої є головним портом заходу. Згідно з туристичним бюро Амстердама, приблизно кожен четвертий турист, що приїздить в це місто, відвідує кав’ярні, де продається марихуана (у 2012 році тут побувало 12 млн, а 2016 це кількість зросла до 17 млн). М’яка політика Голландії щодо наркотиків завжди вважалась толерантною, а не тою, що прагне все узаконити. У «Кримінальному чтиві» Вінсент каже: «Купити і володіти цим законно. Навіть якщо ти власник хеш-бару, ти вправі продати його». Основою, що змусила цю конструкцію функціонувати стала система малих кав’ярень з чітко врегульованими правилами, де люди можуть цілком законно купляти і курити марихуану, а влада не може стежити за ними. Мало хто з чиновників хочуть позбутися всіх кафе з марихуаною тому, що це дозволяє контролювати потік легких наркотиків. Проте консервативна частина міста, що зосереджена в Гаазі, не згідна з цим твердженням.
Голландський уряд припиняє діяльність кав’ярень, що знаходяться в прикордонних містах та біля шкіл. Одним із таких закладів, що спричинив закриття кафе «Мелоу Єлоу», була перукарська школа, розташована в 230 метрах вниз по дорозі, бо за новими правилами ця відстань має бути не менше, ніж 250 метрів. Міська влада ставить під питання ефективність такої політики, але запевняє, що це втихомирить Гаагу і це, принаймні, менше з двох лих, бо такі кав’ярні можуть обслуговувати туристів, як і раніше. З огляду на щільність розташування будинків в Амстердамі, було зачинено близько 20 кав’ярень через правило близькості. Ще 30 кафе припинили свою діяльність у процесі зачистки найбільш переповнених частин вулиці Червоних Ліхтарів. Приблизно 150 борделів також були зачинені у рамках цієї програми. Проте найбільша частина кав’ярень припинила свою роботу через проблеми з правоохоронними органами (там відбулось декілька перестрілок) або ж через брак коштів. Політика «без зростань» означає, що кав’ярні з марихуаною зникають через те, що таким новим закладам не видають ліцензії для того, щоб вони могли замінити старі.
В Амстердамі ще досі є великий попит на такі кафе, тому деякі з них змінили свій стиль і продають товари на винос. Таким чином, стежити за клієнтами стало набагато важче. Ще одним занепокоєнням є те, що вуличні наркоторговці забажають збільшити свої продажі на вулицях. У доповіді центру кримінології Бонгерського інституту сказано, що збільшення кількості вуличних торговців зумовлене як припливом туристів, так і закриттям кав’ярень. Дозволено продавати лише 500 грам марихуани, порте деякі кав’ярні збільшують цю цифру, щоб не втратити клієнтів. Таким чином, кур’єрів марихуани почали частіше грабувати, тому власники кав’ярень часто наймають таку роботу злочинців. З кожним разом залишається все менше кав’ярень, які можуть догоджати багатьом наркоманам. З часом така політика держави взагалі залишить їх задоволення.
More
Less
Experience
Years of experience: 7. Registered at ProZ.com: May 2017.
Adobe Acrobat, Adobe Photoshop, Aegisub, Amara, Crowdin, Google Translator Toolkit, Microsoft Excel, Microsoft Office Pro, Microsoft Word, OmegaT, Powerpoint
Expertise